Звичайно, рано чи пізно кудись винесе. Воно так скрізь у природі: з хаосу постає порядок, на болоті виростають божественні лілеї, з перегною родить жито, а з сміху люди бувають. Але не завжди. Безжурного розвитку в третьому тисячолітті не буде. Невпинне роз- множення людства і водночас ще невпинніше вичерпування та отруєння земних ресурсів тільки загострюють безпощадну міжетнічну боротьбу за виживання, за тери- торію, за владу. І марна справа вмовляти людей та їхніх пасіонаріїв, щоб жили в мирі й любові всім гло- бальним товариством: такого життя за останні три тисячоліття на планеті ні разу не спостерігалось, а надалі й поготів не буде, бо стає тут дедалі тісніше.
До міжетнічної боротьби фольклор, а особливо пісня (принаймні укра- їнська), не просто має прямий сто- сунок: народне слово й народна пісня є дуже важливою частиною цієї боротьби, точніше сказати – зброєю. І як боротьба українців за волю не зво- диться до змагань УПА, так і укра- їнська пісня-зброя не зводиться до повстанських та патріотичних пісень.
Продовження статті читайте в журналі "Дім і Сім'я" №1 2014